
Катерина Безсудна, TEKEVER Ukraine: «Ринок defence виріс швидше, ніж система підготовки кадрів»
Португальський defence-tech юнікорн TEKEVER, який постачає безпілотні системи для України, призначив директорку українського офісу та розширює інженерну команду. Компанія активно нарощує R&D і шукає спеціалістів, здатних працювати в умовах швидких змін технологій і запитів фронту.
Читайте также: Провайдери відповідатимуть за реальну швидкість інтернету — як працює Закон № 4670-IX
В інтерв’ю SPEKA директорка TEKEVER Ukraine Катерина Безсудна розповіла, чому defence-ринок виріс швидше за систему підготовки кадрів, яких інженерів сьогодні найбільше бракує, як фронтовий фідбек змінює продуктову стратегію та яку роль Україна відіграє у розвитку глобальних defence-технологій.

Чому defence-ринок випередив систему підготовки кадрів
Дефіцит молодих фахівців 20-25 років — це проблема освіти, мотивації чи ринок виріс швидше за кадри?
Це поєднання трьох факторів одночасно, але ключовим є те, що ринок defence об’єктивно виріс швидше, ніж встигла перебудуватися система підготовки кадрів. Університети активно оновлюють навчальні курси, запускають спеціалізації, співпрацюють із міжнародними партнерами, але індустрія вимагає фахівців «на вже».
Крім того великий сегмент талановитих інженерів, технічних спеціалістів і проєктних менеджерів долучені до Сил оборони України, тож ми не можемо взяти їх на роботу. Але можемо черпати їхній досвід та дослухатись до цінних порад, які базуються на застосуванні систем у бойових умовах. Після повернення до цивільного сектору вони стануть критично важливим кадровим потенціалом для defence-індустрії.

Зі свого боку ми інвестуємо в навчальні програми та постійно їх вдосконалюємо як для військових, так і для внутрішніх команд. Для нас це довгострокова стратегія формування кадрів, без яких стале зростання defence-ринку неможливе.
Які ролі найважче закрити в українському R&D?
Найскладніше закривати позиції інженерів із досвідом інтеграції систем і проведення випробувань.
Це дуже специфічна компетенція, яка на 70% складається з глибоких технічних знань і на 30% із soft skills. Такий фахівець має розуміти реальне застосування систем на полі бою і перебувати в постійному контакті з військовими підрозділами.
Аналітиків у сфері штучного інтелекту також бракує, однак тут є певна база завдяки якісному ІТ-сектору. Частину компетенцій звісно можна донавчити, але людей, які здатні одночасно інженерити та ефективно комунікувати з військовими замовниками, вкрай мало. Це поєднання технічної глибини, системного мислення та розуміння контексту фронту.
Таких спеціалістів одиниці, і більшість із них уже зайняті. Конкуренція в defence tech надзвичайно висока, компанії фактично борються за кожного релевантного кандидата.
Також спостерігаю нестачу лідерських якостей, без яких зайти в R&D доволі важко, бо сфера оборони вимагає сьогодні високого рівня внутрішньої відповідальності та готовності приймати рішення в умовах невизначеності.

Чи реалістично молодому спеціалісту без бойового досвіду зайти в defence-розробку?
Абсолютно реалістично, і ми це доводимо на практиці. Бойовий досвід важливий, але він не є обов’язковою умовою для інженера, проєктного менеджера чи аналітика. Набагато важливішими є готовність швидко вчитись, розуміти контекст і брати відповідальність.
Наша основна задача — забезпечувати військових технологіями, які допомагають на полі бою.
Також важливо, щоб рішення йти у defence було свідомим, оскільки це сфера, де завжди будуть короткі дедлайни, перепрацювання та постійні фідбеки. Стійкість та готовність до будь-яких сценаріїв дає можливість грати у довгу.
У нас є структуровані програми онбордингу і ми свідомо інвестуємо в людей без defence-бекграунду, якщо бачимо в них потенціал.
Як фронтовий досвід змінює розробку дронів
Де межа між «українською інженерією» та центральною архітектурою TEKEVER?
Українська команда працює в межах глобальної архітектури компанії TEKEVER, розширюючи та адаптуючи вже існуюче рішення відповідно до нових викликів. Йдеться про спільну роботу в єдиній технологічній системі, де локальна команда привносить визначальний зворотний зв’язок із реального бойового застосування.
Тому межа проходить не між «українською інженерією» та глобальною архітектурою. Вона радше між базовою конфігурацією продукту і його бойовою еволюцією. Українська команда виступає каталізатором цієї еволюції, інтегруючи реальний досвід застосування в загальну систему розвитку технології.
Як змінюється продуктова стратегія, коли фідбек із фронту приходить щодня?
Коли фідбек із фронту надходить щодня, продуктова стратегія перестає бути документом на рік і перетворюється на живий процес. У такій реальності неможливо планувати довгі цикли розробки й чекати квартального звіту, щоб щось переглянути.
Інформація з поля приходить постійно, вона конкретна, іноді критична, а тому вимагає реакції тут і зараз.
Це змінює сам принцип роботи. Команда в Україні перебуває в безперервному діалозі з інженерами в Португалії та Великій Британії, і те, що ще вчора було запланованим покращенням, сьогодні може стати першочерговою задачею.
Читайте также: 10 грантів по 250 000 євро для українських кіберстартапів: як та коли отримати
У таких умовах адаптивність стає обов’язковою рисою. Потрібно швидко ухвалювати рішення, брати відповідальність і трансформувати польовий досвід у технічні зміни.

Стартапи, M&A і майбутнє defence-екосистеми
Що виявилось найскладнішим в AR3 EVO — технічні зміни, сертифікація чи масштабування?
Найскладнішим в AR3 EVO виявилася не стільки сама технічна модернізація, скільки забезпечення адаптивності в реальних умовах використання. Йдеться про роботу в складному середовищі, у тому числі в умовах GNSS denied, коли немає доступу до супутникової навігації.
Технічні зміни як такі можна реалізувати відносно швидко. Команди здатні оперативно доопрацьовувати рішення, інтегрувати нові компоненти чи алгоритми, однак сертифікація та масштабування виробництва завжди потребують більше часу. Це складні процеси, які мають відповідати стандартам якості, безпеки й надійності.
Чи означає інтеграція стартапів, що TEKEVER активно дивиться на M&A в Україні?
Ми відкриті до різних моделей співпраці. M&A (угоди зі злиття та поглинання компаній – Авт.) є одним із можливих інструментів у довгостроковій перспективі, але точно не єдиним. У багатьох випадках партнерство або інтеграція на рівні технологій дають більше гнучкості, дозволяють швидше протестувати синергію й зосередитися на конкретній цінності для продукту.
Для нас ключове питання не у форматі угоди, а в якості команди. Ми шукаємо тих, хто має реальну технологічну експертизу та розуміє специфіку роботи в defence, включно з вимогами до безпеки, швидкості адаптації та відповідальності. В Україні таких команд стає більше, і це позитивний сигнал для екосистеми.

Незалежно від сценарію розвитку подій, TEKEVER продовжуватиме свою діяльність і залишатиметься активним учасником формування глобальної архітектури безпеки. Для нас це насамперед про збереження людського життя.
Які критерії — партнер, підрядник чи ціль для поглинання?
Формат взаємодії завжди залежить від того, яку цінність приносить компанія та які стратегічні цілі ми ставимо перед співпрацею. У кожному випадку оцінюємо масштаб амбіцій, рівень зрілості процесів і готовність працювати в специфіці defence-середовища.
Загалом ми робимо акцент саме на партнерство. Сильна операційна команда з конкретною експертизою та здатністю стабільно давати результат — це гарне поєднання для гри в довгу. Для нас важливо бачити технологічну зрілість та команду, яка має чітке розуміння як їхній продукт вписується в реальні бойові сценарії.
Яким буде defence tech у найближчі роки
Чи може Україна виростити власних «праймів» рівня SAAB або Lockheed Martin?
Сьогоднішня модель це оборонні нео-прайм компанії, у межах яких українські гравці займають сильні нішеві позиції та стають незамінними технологічними партнерами для великих гравців.
Україна вже має те, чого немає в більшості інших країн, а саме реальний бойовий досвід і культуру швидкої адаптації. Це потужна база для побудови серйозних гравців.
Чи змінить поява внутрішніх R&D у військових частинах класичну модель виробник — армія?
Армія вже сьогодні є основним драйвером і каталізатором формування потреб. Поява внутрішніх R&D у військових частинах лише посилює цю роль, адже військові стають активними учасниками розробки. Для нас це позитивна зміна, оскільки вона суттєво скорочує дистанцію між продуктом і кінцевим користувачем.

Водночас така модель вимагає від виробників більшої відкритості та готовності працювати у форматі співрозробки, а не просто постачання готових рішень.
Наскільки важлива участь у Дія.City для TEKEVER?
Для нас участь у Дія.City є передусім сигналом для інвесторів, партнерів і потенційних співробітників. Це підтвердження того, що компанія працює прозоро, у правовому полі України, сплачує податки й вибудовує довгострокову присутність на ринку.
Податкові переваги, безумовно, мають значення, однак вони не є ключовим фактором. Головне для нас це легітимність, передбачуваність правил гри та довіра до компанії як до системного гравця.
Головний драйвер українського defence-ринку на 3-5 років — ШІ, автономність чи консолідація?
Я б поставила на автономність систем як головний технологічний драйвер — і ШІ є його невід’ємною частиною. Але паралельно відбуватиметься консолідація ринку, бо невеликим компаніям все складніше витримувати темп і масштаб.
Читайте также: Владислав Чечоткін — про нову економіку споживання та фінтех-екосистему Rozetka