В Україні почав діяти Закон № 4670-IX, спрямований на покращення якості мобільного зв’язку та інтернету. Документ покликаний наблизити українське поле зв’язку до стандартів ЄС та дати дієві інструменти контролю якості.
Читайте также: 10 грантів по 250 000 євро для українських кіберстартапів: як та коли отримати
Прийняття цього закону, поряд із нещодавнім впровадженням тестового режиму 5G, виступає ключовим інструментом реалізації Стратегії розвитку сфери електронних комунікацій України на період до 2030 року, спрямованої на побудову надсучасної інфраструктури зв’язку
У цій статті розкажемо, як працює оновлена система контролю та чого очікувати від вартості тарифів у найближчому майбутньому.
Що змінює Закон № 4670-IX для користувачів та операторів?
- Оператори зобов’язані забезпечити швидкість, вказану у договорі. Кількість мегабіт стає офіційним індикатором якості, якого компанії зобов’язані дотримуватися.
- Кожен українець може безпосередньо брати участь у перевірці якості мобільного зв’язку та впливати на покращення якості у своєму регіоні. Результати тестів, проведених через спеціальні додатки, отримують офіційний статус технічного дослідження якості з’єднань, що може стати підставою для санкцій проти оператора або дострокового розірвання контракту, якщо оператор не надав послугу якісно.
- Національний роумінг працюватиме і після завершення воєнного стану. Українці й надалі зможуть перемикатися на інших операторів, щоб зателефонувати рідним під час надзвичайних ситуацій.
- Скасовується мораторій на планові перевірки виконання ліцензій. Це стимулюватиме операторів активніше розбудовувати мережу в сільській місцевості та покривати території, де досі немає зв’язку.
Чому обіцянки «до 100 Мбіт/с» більше не мають юридичної сили
Раніше маркетингові відділи провайдерів змагалися у винахідливості, використовуючи магічне «до» як юридичний щит. Користувачі могли оплачувати тариф «до 100 Мбіт/с», проте отримати лише 20-30 Мбіт/с реальної швидкості. Тепер якщо у договорі зазначено граничну швидкість у 100 Мбіт/с, оператор зобов’язаний надати це значення.
Як пояснюють у Мінцифри, відтепер швидкість — це вимога, а не обіцянка. Раніше оператори декларували теоретичні показники, а тепер кількість мегабіт стає офіційним індикатором якості, якого компанії зобов’язані дотримуватися.
Як українці зможуть контролювати якість зв’язку за допомогою смартфона
Україні зможуть перевірять якість зв’язку, Закон не встановлює, як саме це відбуватиметься. Тож припускаємо, сервіс QoS tool – Speedtest, створений НКЕК спільно з міжнародною компанією Ookla, буде виконувати цю роль.
Системний контроль за параметрами якості (QoS) створює умови, за яких оператори змушені частіше модернізувати обладнання та розширювати покриття, щоб відповідати заявленим характеристикам.
Окрім чистої швидкості, закон вимагає контролювати час затримки даних, джиттер та відсоток втрачених пакетів. Ці технічні показники визначають, чи буде стабільним ваш відеодзвінок у Zoom або чи працюватимуть хмарні сервіси без пауз.
Найбільш відчутним інструментом захисту прав є стаття 112 оновленого закону. Вона надає користувачу право достроково та без штрафів розірвати договір, якщо оператор регулярно порушує встановлені рівні якості.
Читайте также: Владислав Чечоткін — про нову економіку споживання та фінтех-екосистему Rozetka
Також варто згадати, що Starlink тепер офіційно перебуває у білому списку, а легальне використання терміналів через реєстрацію в ЦНАП знімає будь-які ризики блокувань.
Вплив державного контролю швидкості на вартість тарифів
Покращення зв’язку потребуватиме суттєвих вкладень в інфраструктуру, що неминуче вплине на тарифи. Голова профільного підкомітету Сергій Штепа зазначає, що закон стимулюватиме операторів покривати залізничні та автошляхи.
Втім, на периферії ситуація залишається неоднорідною: хоча дані Ookla фіксують у великих містах прийнятну швидкість (наприклад, Київстар у Львові видає 34,67 Мбіт/с), поза межами мегаполісів показники різко падають, а подекуди мобільний зв’язок зовсім зникає.
Тож Закон покликаний покращити якість зв’язку у кожному кутку України, створюючи кращі умови для операторів зв’язку щодо розширення мережі та забезпечення якості з’єднання.
Чому стрибка цін не буде
Попри ці виклики для операторів, аналітики не прогнозують катастрофічного стрибка цін до європейського рівня через високу конкуренцію, проте це велика загроза для дрібних операторів, якщо вони не зможуть забезпечити належну якість. Держава ж обіцяє через механізм універсальної послуги гарантувати доступ до інтернету навіть у віддалених регіонах.
Також варто розуміти, що Закон на пряму не встановлює вимог щодо швидкості інтернету у 100 Мбіт/с, як повідомлялося раніше. Крім цього у документі не йдеться про зобов’язання надавачів послуг зв’язку забезпечувати роботу мереж в автономному режимі у разі перебоїв з електроенергією не менше 100 годин. Ці два пункти дійсно могли б вплинути на ціну, проте тут ми можемо говорити радше про рекомендацію, ніж обов’язок.
Тож Закон 4670-IX — це спроба перетворити український телеком-ринок на цивілізоване середовище, де діють правила, а не рекламні фантазії.
Читайте также: Як працює ШІ для кіберзламів і як багхантерам конкурувати з AI-моделями — інтервʼю з організатором Bug Bash Джоржем Папаригою
