Нова модель підготовки інженерів для української економіки — ексклюзивне інтерв’ю президентки KAI Ксенії Семенової

Національний університет «Київський авіаційний інститут» відкрив низку лабораторій у співпраці з бізнесом, зокрема Ajax Systems та AxxonSoft, і є першим в Україні державним вищим навчальним закладом, що має форму державного некомерційного підприємства.

Читайте также: Обличчя цифровізації: спецпроєкт SPEKA і CDTO Campus

Як університету вдається залучати бізнеси до розробки навчальних програм, з ким планують нові партнерства, про перспективи інженерної освіти в Україні та як планують боротися зі зменшенням кількості вступників, а також про унікальний досвід співпраці з компанією НВП «Атлон Авіа» в межах Форуму бойового досвіду та фіналу конкурсу «Furia_Mission_2025» — SPEKA поговорила з Ксенією Семеновою, президенткою KAI.

З Атлон Авіа прямо зараз розробляємо лабораторію авіамоделювання для підготовки цивільних інженерів.

Планується з Vodafone, та з кількома оборонними компаніями у сфері радіолокації та зв’язку.

Плануємо також відкрити makerspace (авт. — робочий простір, обладнаний інструментами та технологіями для створення проектів, навчання, прототипування та спільної роботи). Ми почали його в тестовому варіанті, але хочемо нарешті відбудувати повністю весь простір.

Прямо зараз відбувається реконструкція лабораторії міцності та сервісного інжинірингу з компанією «Прогрес Тех». Це велика цивільна авіація, підрядник «Boeing» по різним елементам їхніх літальних апаратів.

Зараз всі, хто навчаються в галузі G (інженерія, виробництво та будівництво) мають 90% шансу працювати в оборонних компаніях. Зараз ринок праці в Україні влаштований так, що більшість технологічних компаній виготовляють щось для фронту. З цивільних великих компаній – це телеком. Ми дуже багато з такими працюємо: Vodafone, Huawei, Viatec, а також з компаніями у сфері кібербезпеки. Працюємо з більшістю великих виробників дронів, бо авіація зараз не тільки про цивільну, а й про військову.

З нашого досвіду, бізнес має бути дуже глибоко залучений. Тобто це не просто «дайте гроші, ми поремонтуємо аудиторію, дякуємо, до побачення, приходьте на вручення дипломів». Вони повинні бути інтегровані в освітні програми. Лабораторія спільна з бізнесом означає, що там буде кілька форматів роботи.

Перший формат — там проходитимуть пари. Разом з бізнесом ми переглянемо одну або кілька освітніх програм, оновимо або додамо туди дисципліни, спікерів з цієї компанії, специфічні технології, які там застосовуються. Така лабораторія використовуватиметься для підготовки бакалаврів, магістрів, Phd.

Другий формат — проєктна робота.Студенти в позанавчальний час збиратимуться там, працюватимуть над своїми проєктами. Це може бути дипломна робота або просто щось для душі.

У нас студенти в лабораторії Ajax збирають цифровий двійник системи керування літаком, тобто тренажер для літака. Вони самі його збирають, “дизайнують”, паяють. Чи треба це комерційно зараз комусь? Навряд. Але це класний хобі-проєкт, який дозволяє їм вивчити все, що необхідно знати інженеру, електроніку, авіоніку або проєктанту.

Третій формат — специфічні курси, що стосуються технологій, які застосовуються в конкретній компанії.Наприклад, спільно з Ajax влітку у нас було навчання з Embedded(вбудовані системи). Це те, в чому була їхня потреба в кадрах. Після короткого курсу вони набирали для себе співробітників.

Так само з іншими компаніями робимо. Можемо на семестр, місяць або на коротший термін запустити якусь програму, яка відразу буде фільтром для працевлаштування.

Ми додаємо формати: з кимось робимо хакатони, конкурси, долучаємо школи до роботи. Наприклад, в лабораторії авіамоделювання, яку ми організували з Атлон Авіа, до роботи залучені старшокласники нашого ліцею.

Також Атлон Авіа підтримує наші рекрутингові події, щоб ми знайшли саме наших майбутніх студентів, які хочуть і будуть будувати літаки.

Наше завдання — готувати інженерів з реальним практичним досвідом, що можливо лише у тісному зв’язку з технологічними лідерами, як «Атлон Авіа». Запропонований ними формат воркшопів — пряма взаємодія студентів із військовими пілотами — це суперсміливе і влучне рішення. Професійний інженер повинен бачити реального користувача свого виробу та чути фідбек від тих, хто ще вчора виконував бойову місію на «Фурії». Це створює унікальну тристоронню екосистему «військо — виробник — університет», де знання передаються не через підручники, а через живий контекст. Ми вдячні партнерам за інвестицію в культуру передачі досвіду, адже саме на такому фундаменті має будуватися нова українська оборонна наука.

По-перше, справжня готовність змінюватися під партнера, адаптувати освітні програми, залучати студентів і спільно працювати. Тобто не просто підписати меморандум, а дійсно інтегрувати партнера в освітній процес. Не всі університети йдуть на це.

Друга історія – реформа, яка відбувається адміністративно в університеті. У нас корпоративна система управління, є наглядова рада, ми маємо форму державного некомерційного підприємства, а не бюджетної установи.

Ті схеми управління, які діють в Київському авіаційному університеті відрізняються від інших університетів. Вони дозволяють нам бути гнучкішими, швидше приймати рішення, і щоб ці рішення були більш стабільними. 

Ризик того, що керівник університету в якийсь момент перестане співпрацювати з бізнесом, менше, оскільки в нього є балансувальний орган управління у вигляді наглядової ради.

Якщо ми підписали угоду з компанією, ми будемо її виконувати. В інакшому випадку, наглядова рада може звільнити, а іншого такого університету в Києві немає. Є ще в Запоріжжі та Івано-Франківську з нами в цьому експерименті, але щоб була повністю корпоративна система разом із переходом на державне підприємство — ми єдині.

Ми вкладаємо в інженерну освіту скільки б не було вступників, і я впевнена, що це позитивно вплине на вступну кампанію цього року. Насправді торік на авіаційний транспорт, авіаційну та ракетокосмічну техніку ми мали величезний попит. Було більше вступників, ніж у попередні роки, тому що ми змінили своє позиціювання.

Просто прийти, відмітитись в кінці семестру, здати чатом GPT згенеровані «лабораторки» і отримати через 4 роки диплом — в цьому університеті не працює, тут треба працювати.

Бізнес також зацікавлений в живих людях, які мають справжні скіли, а не в тому, щоб до них прийшов хлопчик з дипломом, який ні разу не був на парах і не знає математики. Тому ми шукаємо своїх людей, працюємо зі школами. Навіть якщо вступників буде менше, це будуть якісні спеціалісти.

Цього року відкрили всі навчальні напрямки транспорту. Раніше був тільки авіаційний, тепер — весь спектр: авіаційний, залізничний, автомобільний, морський. Бо логістика не буває одним видом транспорту, це завжди мультидисциплінарна галузь. Ти не можеш знати тільки літаки, якщо ти хочеш працювати в логістиці. Сподіваємось, що на це люди прийдуть, бо бути класним спеціалістом на ринку – це фундамент для свого майбутнього на 10 років уперед.

Довідково:

Навчання за програмою «Defence Tech» в Національному університеті «КАІ» коштує від 44 900 грн за рік, «Технології майбутнього» — від 25 900 грн/рік, «Авіація і космос» — від 32 900 грн.

Вартість та наповнення всіх програм можна переглянути на офіційному сайті KAI.