Про перспективи в ІТ, як ШІ змінює роботу айтівців та чому зросли вимоги до джуніорів — в ексклюзивному інтервʼю з Senior Director, Head of EPAM UA South
Штучний інтелект та війна трансформували різні галузі, зокрема ІТ. Про перспективні напрями ІТ в 2026, адаптацію ветеранів, навчання та попит на джуніор-програмістів, а також інтерес міжнародної спільноти до українських фахівців поговорили з Сергієм Гаращуком, Senior Director, Head of EPAM UA South.
Читайте также: Фриланс здорової людини під час війни та ШІ: велика розмова з Тетяною Гонченко
Чим український офіс EPAM відрізняється від інших у Європі чи США?
Ключова відмінність полягає в орієнтації. Офіси в Європі та США частіше є клієнтоорієнтованими (client-facing). Їхнє головне завдання — спілкування з клієнтами, тому там більше працюють фахівці з розвитку бізнесу: менеджери, консультанти. Тобто ці офіси більше орієнтовані на бізнес, ніж на реалізацію проєктів.
Офіси в Україні, навпаки, є delivery-орієнтованими. «EPAM Україна» — одна з найбільших локацій компанії. Наші офіси облаштовані для максимального комфорту команд: фокус на якісному інтернеті, дублювальних каналах зв’язку, а зараз на автономному електроживленні, наявності укриттів та всьому необхідному для безпеки та стабільної роботи. Створені умови, щоб команди могли комфортно працювати над проєктами, зустрічатися та обмінюватися технічним досвідом.
Чи змінився попит на junior-фахівців? Які напрями сьогодні найбільш перспективні для початку кар’єри?
З початку повномасштабної війни ІТ-компанії в Україні справді знизили темпи наймання джуніорів. Наш фокус був на безпеці команди, утриманні бізнесу та збереженні якості послуг. Тому основний акцент змістився на спеціалістів рівня Senior+, які могли зосереджено працювати над завданнями. Але ми розуміли, що, як і під час COVID-19, так і зараз, попит на джуніорів обов’язково повернеться. Тому у компанії продовжили функціонувати всі навчальні сервіси, зокрема EPAM Campus. У результаті у 2024-му нашою метою було найняти 500+ джуніорів, а вже 2025-го ми залучили до компанії більш ніж 650 молодих фахівців.
Вимоги до junior-програмістів
Водночас вимоги до джуніорів зросли. Сьогодні вони мають не просто знати основи, а й закінчити курс та отримати сертифікат з хмарних технологій, а також пройти навчання за напрямом AI. В результаті ми отримуємо більш кваліфікованих фахівців, які можуть виконувати ті ж завдання, що й раніше, але вже з глибоким розумінням сучасних технологій.
Перспективні напрями в ІТ
Щодо найперспективніших напрямів, то, безперечно, штучний інтелект вніс свої корективи. Зараз популярними є Python, Machine Learning та інші напрями, пов’язані з AI-based-продуктами. Також зазвичай потрібні DevOps-інженери, які розуміються на хмарних рішеннях.
Чи правда, що компаніям стає вигідніше брати middle/senior, ніж вкладатися у навчання джуніорів? Як це працює у вас?
Ні, не так, і наш досвід це підтверджує. Коли ми зробили акцент на Senior+, це призвело до корекції «піраміди сеньйорності». Адже джуніори мають ставати мідлами, забезпечуючи здорове зростання всередині компанії. Коли їх не було, стандартні завдвння доводилося виконувати більш досвідченим, а отже, дорожчим фахівцям. Робота ліда чи сеньйора у більшості випадків має мінімальну маржинальність, тому компанії доцільно сфокусуватися на здоровому зростанні та навчанні джуніорів. Ми навчаємо спеціалістів на тих курсах і напрямах, які потрібні саме для наших проєктів. Пройшов важкий період 2023 року, і ми повернулися до цієї моделі, наймаючи більше джуніорів.
Адаптація ветеранів в EPAM
Сьогодні ветерани — це група фахівців, яка потребує додаткової уваги від роботодавця. Розкажіть про ваш досвід роботи з демобілізованими колегами.
Компанія EPAM активно працює над реінтеграцією ветеранів, реалізуючи комплексні освітні та соціальні програми. Ми розглядаємо це як системне завдання, що містить збереження робочого місця під час мобілізації, фінансову та медичну допомогу, психологічну підтримку та професійну перекваліфікацію.
Більш ніж 550 спеціалістів з «EPAM Україна» служать у ЗСУ, 80 наших колег демобілізовані, 60 з яких повернулися до проєктної роботи у компанії. Ми діємо за принципом «нічого для ветеранів без ветеранів», тому сформували програму роботи з ветеранами, доповнивши її порадами військових психологів та інших фахівців.
Шлях адаптації ветерана у кожного свій, адже багато залежить від попереднього місця служби та бойового досвіду. Після відпустки у ветерана відбувається неспішний онбординг до робочих процесів ЕРАМ, який зазвичай триває декілька тижнів. Протягом цього періоду ми допомагаємо колегам відновити технічні навички та рівень англійської. За потреби до процесу адаптації може бути залучений ментор, це може бути інший ветеран або волонтер, який розуміє контекст.
Крім того, ми підтримуємо інших захисників своїми ініціативами. Наприклад, маємо безкоштовну програму «ІТ для ветеранів» для тих, хто хоче опанувати IT-професію з нуля. За два роки на програмі, яка має вже п’ять хвиль наборів, навчалися майже 200 ветеранів. Інший важливий напрям — підтримка через адаптивні види спорту, які є потужним інструментом для відновлення. Разом із фондом «Повернись живим» EPAM виділила на ветеранський спорт понад 2,5 млн грн за останні два роки.
Читайте также: Фриланс здорової людини під час війни та ШІ: велика розмова з Тетяною Гонченко
Штучний інтелект в EPAM
Як EPAM інтегрує штучний інтелект у свої продукти та сервіси?
Ми дивимося на практичні завдання, які можна вирішити за допомогою AI, і на основі цього будуємо власні рішення. EPAM розробив цілу лінійку AI-продуктів. Наприклад, у нас є AI-асистенти, які допомагають на різних етапах розроблення програмного забезпечення, а першим внеском компанії в екосистему ШІ стала EPAM AI/Run — інноваційна методологія розроблення продуктів, представлена компанією у 2024 році. Це цілісна система, яка автоматизує рутинні завдання, генерує шаблонний код, аналізує наявні кодові бази за допомогою інструментів на кшталт DeepCode, що виявляють потенційні помилки та вразливості ще до того, як код потрапить у виробництво. Агенти у системі також пришвидшують тестування, автоматизуючи генерацію тестових випадків.
Також у 2023 році був запущений власний сервіс EPAM DIAL. Це генеративна ШІ-платформа, яка є інтегратором застосунків і програм на базі великих мовних моделей (LLM). DIAL дозволяє організаціям використовувати різноманітні LLM від OpenAI, Google, Anthropic та інших, інтегруючи їх з власними API, сховищами даних і бізнес-застосунками. Це універсальна платформа, яка дозволяє будувати складні AI-системи без глибокого занурення у машинне навчання.
Ще один конкретний приклад: у межах цифрової трансформації Держстату та оновлення порталу gov.stat.ua ми інтегрували ШІ-асистента у портал StatGPT. Сервіс працює на базі нашої платформи Quant-Hub і дозволяє орієнтуватися у складних статистичних даних, розуміти розмовну аналітику й знаходити цінні інсайти з величезних обсягів інформації. Аналогічне рішення було розроблено у 2024 році у співпраці EPAM з МВФ.
Як глибоко ви впроваджуєте ШІ у щоденну роботу фахівців?
У 2025 році штучний інтелект перейшов від стадії хайпу навколо чатботів до інтеграції у робочі процеси. Технологія еволюціонує від виконання простих рутинних запитів до вирішення комплексних аналітичних завдань. Одним із найвражальних досягнень року є використання автономних агентів. Це не один інтерфейс, а ціла цифрова команда: один агент виступає бізнес-аналітиком (формулює завдання), другий — архітектором (розподіляє навантаження), третій — розробником (пише код). У наведеному прикладі така «команда» виконала технічне завдання за 15–30 хвилин, поки люди пили каву. У традиційній моделі, де ці ролі виконують співробітники, процес узгодження, написання та тестування аналогічного завдання триває від одного до двох робочих днів.
А втім, сучасна стратегія IT-гігантів полягає не у звільненні людей, а у трансформації у формат «AI Native». Це означає, що ШІ використовується повсюдно, технологія перестала бути окремим інструментом. Особлива увага приділяється джуніорам, вони проходять обов’язкову сертифікацію та навчання роботи з алгоритмами.
Логіка проста:ШІ забирає на себе шаблонні речі, звільняючи час молодих спеціалістів для складного аналізу та креативного мислення. Це кардинально змінює вимоги до новачків на ринку.
Яким ви бачите майбутнє людства з AI у найближчі 10 років?
З огляду на тренди, AI точно не замінить програмістів, принаймні найближчим часом. Ми ще далеко від цього. Для роботи AI потрібна величезна інфраструктура та великі масиви даних. Та якщо пофантазувати, то майбутнє буде схоже на те, що ми бачили у фільмах: розумний холодильник, який сам замовлятиме продукти, ще розумніші роботи, ніж на складах Amazon. В аеропорту Пекіна уже можна побачити, як машини та роботи працюють повністю автономно. Ці AI-помічники стануть частиною нашого звичайного життя.
З одного боку, це полегшить наше життя. З іншого — зробить нас більш ледачими. Якщо у нашому дитинстві ми грали у квача, то зараз діти занурені у телефони. Тому я б подумав над тим, як у цьому всьому не втратити гостроту розуму, критичне мислення та активність дій.
Мій син, як і всі підлітки, дивиться Reels, YouTube та грає в ігри. Але, замість того щоб просто забороняти гаджети, що зазвичай викликає зворотну реакцію, ми запровадили правило корисної цікавості. Щодня я даю сину завдання дізнатися про молекулу, як виникає туман, вітер, крапля дощу тощо. Я не обмежую його в інструментах — він може гуглити, питати у ChatGPT чи інших нейромереж. Це вчить його навички правильно формулювати запити, знаходити потрібну інформацію та аналізувати її серед великого потоку цифрового шуму.
Проте є одна залізна умова: знайдений результат він має осмислити й записати ручкою у реальний паперовий зошит. Це важливо, бо коли дитина пише від руки, інформація краще фіксується на рівні підсвідомості. Також ми багато дискутуємо про помилки ШІ. Був випадок, коли син робив математику за допомогою Gemini, і алгоритм видав неправильні відповіді. Він тоді дуже злився на систему, але це стало чудовим уроком: ШІ — це не істина в останній інстанції, а лише помічник. Я кажу йому: завжди перевіряй факти через енциклопедії чи власний мозок. Твій розум помиляється рідше, ніж неперевірений алгоритм.
Українські спеціалісти мають репутацію сильних інженерів. Чи відчувається додатковий інтерес клієнтів саме до українських команд?
Так, це правда. По-перше, у нас гнучке законодавство, яке дозволяє командам працювати у різних часових змінах — з Америкою чи Японією, а також привабливий податково-правовий простір «Дія.Сіті». У Європі чи США ІТ-індустрія більш зарегульована.
По-друге, у нас хороша технічна база університетів та висока конкуренція в IT, що змушує фахівців постійно розвиватися. Але найголовніше — це підвищене почуття відповідальності за результат та висока якість послуг. В Україні IT-фахівець не приходить на 10:00 і не закінчує о 17:00. Він віддається роботі по максимуму, а клієнти це дуже цінують. Відповідальність та позитивна наполегливість — наші головні риси.
Читайте также: «Хтось не створений, щоб досягати великих результатів», — про work-life garmony під час війни, Артем Бородатюк.
