22 січня у прокат виходить українська стрічка «Вічник» — філософсько-історична драма, що дає змогу поглянути на людську долю та призначення з різних кутів, розповідаючи історію буремної молодості карпатського мольфара Андрія Ворона.
Читайте также: Hytale у ранньому доступі: чи стане гра реальною альтернативою Minecraft
Хлопець воював у Першій світовій в Українській повстанській армії, пройшов ГУЛАГ в Сибіру, прожив чотири роки у лісі в повній самоті, кохав, втрачав і знову чув внутрішній поклик, який спонукав йти своїм шляхом.
Вже 22 січня, в день Соборності відбудеться прем’єра фільму «Вічник» у кіно.
SPEKA відвідала допрем’єрний показ стрічки й поспілкувалась з режисером Іваном Ніколайчуком про те, як мотивувати команду протягом 12 років, найскладніші виклики у створенні «Вічника» й поради для режисерів, щоб створити сильну стрічку під час повномасштабної війни.
Трейлер фільму Вічник
Цю фразу я запозичив у молодого письменника, з яким працюю над новим сценарієм. Вона відображає саме те, що ми хотіли б показати цим фільмом»,— сказав режисер Іван Ніколайчук після гучних овацій, що заповнили залу разом із появою перших титрів на екрані.
Робота над «Вічником» тривала 12 років, два з яких зайняли зйомки. Фільм — одноліток війни, розробляти сценарій почали у 2014-му. Після допремʼєрного показу фільму режисер розповідав, що сценарій доповнювався безпосередньо під час знімань.
Наскільки початкове бачення фільму «Вічник» відрізняється від того, що ми побачили на екрані?
Сценарій народився в самому кінці. Розпочали знімати без завершеного сценарію і допрацьовували в процесі.
Його важко було створити і подати. Це зайняло неймовірну кількість років. Були намагання задіяти інших сценаристів, спочатку не виходило так, як ми хочемо. Поштовх дала війна, вказала на те, що вже немає часу, ми мусимо в процесі допрацювати. Почали знімати, врешті вийшло так, як і хотілося.
Наскільки складно мотивувати команду такий тривалий час?
Я просто неймовірно щасливий з командою. Не треба було нікого мотивувати прокидатися о третій ранку, спускатися в ущелину, йти цілу годину по снігу. Всі робили це із задоволенням та натхненням. Це і допомогло зняти фільм у в таких складних умовах.
Чи були у вас побоювання, що, можливо, не вдасться закінчити стрічку, оскільки сценарій народжувався вже в процесі?
Читайте также: 10 популярних міфів про смартфони, у які ми досі віримо
Було відчуття, що ми це зробимо. Основна проблема — початок і кінець сценарію, тому що зняли матеріалу на 4 години. З чотирьох годин якісного матеріалу зробити тільки дві — це був інший рівень складності. Впоралися, сподіваюсь.
Фільм базується на книзі «Вічник. Сповідь на перевалі духу» Мирослава Дочинця. Роман складається з унікальних щоденників закарпатського мольфара Андрія Ворона — реальної історичної постаті. Книга перекладена 14 мовами та перевидана понад 10 разів.
Чим надихалися під час роботи над фільмом? Спиралися лише на книгу Мирослава Дочинця чи були інші джерела натхнення?
Був тільки герой, його вчинки, його бачення життя. Все є там. Важливо було не додавати свого, там всього достатньо для фільму.
Мирослав Дочинець не був залучений до створення фільму, бо це той випадок, коли автор книги може дуже боляче ставитись до цих трансформацій. Тому, вже коли зробили фільм, показали автору, і він сказав, що дуже задоволений.
Поради для режисерів, які зараз створюють фільми: як зробити дійсно сильну стрічку і довести її до кінця під час повномасштабки?
Треба мріяти про щось велике. Знайти можливість зараз щось створювати на підтримку держави, щоб підтримувати у людей жагу до життя у цій складній ситуації. Поле для творіння є, головне — прагнути.
Цікаве про фільм «Вічник»
- У центрі сюжету реальна історична постать — закарпатець Андрій Ворон, який прожив 104 роки й був учасником буремних подій XX століття: воював за Карпатську Україну, пройшов ГУЛАГ у Сибіру, виживав у дикій природі, мав дар лікувати людей і став народним мудрецем та мольфаром.
- Робота над фільмом тривала понад 12 років, з яких два роки тривали знімання. Вони відбувались у період активної фази війни й завершились у 2024 році.
- Це перший український фільм, створений із використанням технології об’ємного звуку Dolby Atmos.
- Головний саундтрек — «Мелодія» Мирослава Скорика — звучить у виконанні Національного заслуженого академічного народного хору ім. Г. Верьовки у супроводі Національного президентського симфонічного оркестр.
- У фільмі звучать хор ім. Григорія Верьовки та «Піккардійська Терція».
- Міжнародна співпраця: саунд-дизайн реалізований фінською компанією Matila Rohr Production, а над сценарієм, крім українців Івана Ніколайчука та Анатолія Крима, працював Карлос Де Лос Ріос, його участь допомогла зробити універсальні сенси виживання та збереження людяності зрозумілими світовому глядачеві.
- Історичні місця у фільмі: у Чернівцях балкон на площі Філармонії став декорацією для історичного моменту проголошення автономії Карпатської України в місті Хуст у 1939 році.
Читайте также: Анастасія Кочубинська, Product Owner в освітній екосистемі «Мрія»: У перспективі ми будемо рухатися до персоналізованої моделі навчання
