Анастасія Кочубинська, Product Owner в освітній екосистемі «Мрія»: У перспективі ми будемо рухатися до персоналізованої моделі навчання

«Мрія» — це державна цифрова освітня екосистема
для закладів освіти, що об’єднує всіх учасників і учасниць навчального процесу — адміністрацію шкіл, вчителів, дітей і батьків. Система — безоплатна й добровільна для всіх охочих шкіл — реалізується за ініціативи президента України. 

Читайте также: Чи збільшать ліміти для ФОП та кого перевірятиме ДПС у 2026-му: ексклюзивне інтерв’ю з в.о. голови ДПС Лесею Карнаух

SPEKA поспілкувалась з Анастасією Кочубинською, Product Owner в освітній екосистемі «Мрія», щоб дізнатися більше про цей напрям цифровізації держави та безпосередньо про особливості створення освітньої цифрової екосистеми в Україні.

Від звітності до розвитку: як змінюється логіка державних освітніх систем

Державні системи традиційно асоціюються з бюрократією. Створюючи «Мрію», ми оцифрували журнали та звіти, але не зупинилися на цьому. Наша команда прагне переосмислити логіку застарілої логіки системи, щоб вона підтримувала розвиток і навчання людини впродовж усього життя.

Розвиток продукту базується на досвіді користувачів і спробі його покращити. Команда постійно працює з освітянами, батьками й дітьми, проводить глибинні інтерв’ю, аналізує поведінкові патерни й перевіряє гіпотези у реальному використанні. Це допомагає ухвалювати продуктові рішення системно, а не інтуїтивно.

Тож «Мрія» формується як цілісна цифрова освітня екосистема, яка замінює розрізнені сервіси й вибудовує прозору взаємодію між учнями, батьками та вчителями. Освітяни отримують інструменти для автоматизації роботи, щоб більше часу й енергії спрямовувати на роботу з дітьми. Школярі мають швидкий доступ до розкладу, завдань і результатів та отримують корисний персоналізований контент для розвитку. А батькам «Мрія» дає чітке та своєчасне розуміння того, як відбувається освітній процес. Екосистема підсвічує сильні сторони дітей, дає змогу бачити результати навчання у динаміці, разом планувати розвиток і своєчасно підтримувати.

Що реально працює: які функції «Мрії» найчастіше використовують

Нещодавно завершився семестр. Для нас це завжди найбільш показовий момент, адже саме тоді видно, які рішення справді працюють. Зараз таким маркером стала функція автовиставлення підсумкових оцінок, яку ми запустили на початку навчального року. Сьогодні майже 70% учителів, які формують підсумкові колонки, користуються автоматичним підрахунком. Це сильний сигнал довіри до системи й великий крок щодо зменшення рутини: більше не потрібно вручну зводити десятки оцінок — система робить це за освітян.

Загалом для вчителів і вчительок найбільш затребувані функції — це наповнення уроків, виставлення оцінок і робота з підсумками. Їхній запит дуже прагматичний: має бути швидко, зрозуміло і без зайвих дій.

Огляд застосунку “Мрія”

У дітей логіка використання інша й більш циклічна. Протягом семестру вони найчастіше переглядають домашні завдання та матеріали уроків, а ближче до завершення періоду їхній фокус закономірно зміщується на оцінки та підсумкові результати. Це чітко видно в аналітиці: інтерес до різних функцій змінюється хвилями залежно від етапу навчального року.

Розробки у «Мрії» народжуються на перетині двох речей: запитів користувачів і наших продуктових гіпотез про те, що справді спрощує роботу та підвищує залученість до навчального процесу. Показовий приклад — введення оцінок із клавіатури. На старті ми заклали більш формальний сценарій: потрібно було клікнути у клітинку, відкрити окреме вікно, обрати оцінку зі списку й підтвердити дію. У реальній роботі це виявилося занадто повільно, і вчителі сказали нам про це. Ми врахували цей фідбек і перебудували сценарій: тепер оцінки можна вводити напряму з клавіатури, як в Excel. Це наш принцип: «Мрія» змінюється разом із тим, як нею реально користуються.

З нашого досвіду вчителі й учительки — одна з найбільш вимогливих і залучених груп користувачів. Вони дуже чітко формулюють, що працює, а що ні, підсвічують перевантажені процеси або зайві кроки. Для нас це ключова цінність, адже саме від освітян ми отримуємо найшвидший і найякісніший зворотний зв’язок.

Фідбек освітян безпосередньо впливає на продуктові рішення й формування нашої roadmap. Так змінився функціонал розкладу дзвінків. На початку ми виходили з припущення, що у межах школи діє єдиний розклад, і саме так це описували освітяни на перших інтерв’ю. Але з масштабуванням стало зрозуміло, що реальність складніша: у деяких закладах освіти різні класи на паралелі навчаються за різними змінами. Ми врахували цей зворотний зв’язок і додали можливість налаштовувати розклади дзвінків окремо для класів. Сьогодні ця функція вже у продакшені й активно використовується.

Так само ми працюємо із запитами від батьків. Наприклад, вони часто скаржаться, що у табличному журналі складно помітити нові оцінки, особливо якщо вчителі додають їх із запізненням. Зараз ми розробляємо рішення, яке підсвічуватиме останні додані оцінки у форматі окремої новинної стрічки для батьків.

Загалом зворотний зв’язок користувачів безпосередньо впливає на розвиток «Мрії». Ми не реалізуємо кожен коментар буквально, але уважно аналізуємо патерни, формуємо гіпотези й ухвалюємо рішення. Це допомагає переосмислювати процеси цілісно.

Персоналізована модель навчання як наступний етап

«Мрія» створює для дитини зрозумілу щоденну структуру навчання. Учні й учениці бачать у застосунку план дня, розклад уроків, теми занять, домашні завдання і результати. Усе зібрано в одному місці, без потреби постійно щось уточнювати чи згадувати.

План дня допомагає організувати час і навчальну рутину: завдання завжди напохваті, виконане легко позначити, а нагадування підтримують ритм навчання. Так система поступово формує звичку планувати, відповідально ставитися до завдань і доводити справи до кінця.

Водночас «Мрія» працює не лише з оцінками, а й з динамікою навчання. Учень чи учениця бачить, у яких предметах прогресує швидше, де варто зосередити більше уваги і як щоденна робота впливає на підсумкові результати. Для батьків і вчителів це також змінює оптику: замість окремих балів з’являється цілісне бачення прогресу дитини.

У перспективі ми будемо рухатися до персоналізованої моделі навчання. Інструменти на базі ШІ у «Мрії» допомагатимуть рекомендувати релевантний освітній контент, гуртки та заняття відповідно до інтересів і потреб дитини. Наступний етап — розвиток освітнього графа, який дозволить будувати послідовні освітні траєкторії. У підсумку «Мрія» має допомагати дитині не просто проходити шкільну програму, а краще розуміти себе й вибудовувати шлях навчання впродовж усього життя.

Через три роки «Мрія» точно не буде платформою, яка замінює вчителів ШІ-тьютором. Для нас принципово важливо зберігати роль вчителя чи вчительки як ключової фігури освітнього процесу. Ми не віримо в освіту без людини, але віримо у технології, які цю людину підсилюють.

Саме у цьому ми бачимо призначення «Мрії». Наприклад, вбудований в екосистему ШІ-генератор тестів уже сьогодні допомагає освітянам швидко створювати завдання відповідно до програми класу. У «Мрії» вчитель чи вчителька просто вибирає тему з календарного плану і за кілька секунд отримує готовий тест, який можна одразу дати на виконання дітям. Це знімає рутину та розвантажує вечори.

Через три роки ми хочемо, щоб «Мрія» сприймалася не просто як ОІС, що закриває базові потреби школи. Ми будуємо екосистему, яка поєднує всі ланки освіти: від дошкілля до університетів, а згодом і освіти для дорослих. Наше завдання — зробити так, щоб «Мрія» супроводжувала людину в навчанні на різних етапах життя й допомагала вибудовувати власну траєкторію в навчанні.

Один із ключових кроків до цього результату — загальнонаціональна система гейміфікації. У застосунку учні й учениці отримуватимуть мрійки — віртуальну валюту — за проходження вікторин, перегляд пізнавальних відео та регулярне виконання домашніх завдань. Усі ці активності формуватиме сама система, тож учителям і вчителькам не потрібно нічого додатково створювати чи перевіряти. Гейміфікація підтримуватиме старання дітей, винагороджуватиме за інтерес і допомагатиме їм відчути свій прогрес.

Читайте также: ChatGPT Health: як ШІ працює з медичними даними та чи безпечно це для українців?

Найкритичнішим моментом переходу від пілоту до масштабування стало перше вересня цього навчального року. Це був наш перший старт року з такою кількістю шкіл у системі, і ми готувалися до нього як до повноцінного стрес-тесту для всієї платформи.

Архітектура, яка працює для кількох десятків шкіл, і архітектура, здатна масштабуватися до тисяч закладів освіти, — це принципово різні рівні складності. Тому значна частина підготовки була зосереджена не на нових функціях, а на стабілізації системи. Ми переглянули архітектурні рішення, провели аудити, посилили процеси моніторингу та окремо заклали додаткове навантажувальне тестування, щоб система витримувала пікові сценарії використання.

Період вересня–жовтня став моментом істини. Саме тоді відбулося масове підключення користувачів, і ми побачили, як система поводиться під реальним навантаженням. Важливо, що у цей період не виникло критичних або блокувальних проблем. Були певні складні моменти, але команда дуже швидко на них реагувала і всі питання оперативно закривала. Уже тоді стало зрозуміло, що ми рухаємося у правильному технічному й продуктовому напрямах.

Остаточним підтвердженням стала завершальна фаза першого семестру — один із найінтенсивніших періодів для будь-якої освітньої системи. Саме зараз ми бачимо, що «Мрія» стабільно працює під великим навантаженням. Наприклад, лише за один тиждень у системі було виставлено 12 млн оцінок. Це рекордний показник і водночас чіткий сигнал, що платформа витримує масштаб і готова до подальшого зростання.

У нашому випадку ключовим фактором стала не одна технологія, а поєднання правильно вибудуваних процесів і архітектурних рішень, закладених від початку. Ми одразу будували «Мрію» з розумінням, що це не пілот для кількох десятків шкіл, а система, яка має масштабуватися на всі школи. Тому ще на старті були закладені високі інженерні стандарти: підхід до написання коду, розподілу навантаження, резервування даних, роботи з дат-центрами й бекапами. Ця архітектура працює однаково, незалежно від того, чи в системі 30 шкіл, чи тисячі.

Не менш важливою є організація роботи команди. Технічна команда постійно готує систему до зростання: проводить навантажувальні тести, перевіряє пікові сценарії й заздалегідь готується до нових хвиль підключень. Продуктова команда паралельно працює з реальними кейсами шкіл: прогнозує нові сценарії використання й закриває їх ще до того, як вони стануть проблемою. Кожна команда має чіткий фокус на своєму напрямі, і саме ця синергія дозволяє зростати без втрати швидкості.

Окремий фундамент масштабування — процес впровадження та навчання користувачів. Ми інвестували у це від початку. Школи отримують зрозумілі інструкції, проходять навчальні курси, які розробила команда впровадження, і активно залучаються до процесу. Адміністратори й адміністраторки у школах стають нашими локальними амбасадорами й допомагають колегам швидше адаптуватися.

На першому етапі з кожною школою працює агентка чи агент впровадження — буквально супроводжує команду на старті, допомагає налаштувати систему й відповідає на запитання. Щоб пришвидшити прийняття цифрових інструментів, ми поєднуємо онлайн-навчання, вебінари та інколи навіть офлайн-зустрічі. 

Після запуску підключається служба підтримки, яка оперативно реагує на звернення. Для нас принципово, щоб користувачі не боялися писати й ставити запитання, — це дозволяє вирішувати проблеми швидко.

Ми одразу виходили з того, що перехід школи на цифрову екосистему не відбудеться автоматично, зміни потрібно супроводжувати. Саме тому кожен заклад освіти проходить повний цикл впровадження разом із нашою командою.

Процес починається з дзвінка-знайомства й охоплює оновлення даних в освітньому реєстрі, налаштування школи у «Мрії», навчання педколективу, а також підтримку з підключенням дітей і батьків. Паралельно педагоги проходять інтерактивний онлайн-курс у форматі симуляції, де можуть безпечно тестувати всі функції й експериментувати без ризику щось зламати. Це знижує страх перед новими інструментами та суттєво прискорює адаптацію.

За кожною школою закріплюється індивідуальний агент або агентка впровадження «Мрії». Для більшості закладів освіти основним форматом є онлайн-впровадження: це дозволяє працювати із школами по всій країні, незалежно від регіону. Водночас ми підтримуємо й офлайн-формат: сім регіональних команд працюють в Івано-Франківській, Волинській, Одеській, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській та Київській областях.

Супровід не завершується після першого налаштування. Команда залишається зі школою доти, доки вона не пройде повний операційний цикл у «Мрії», зокрема виставить перші семестрові або річні оцінки. Це дає впевненість, що система справді інтегрована у щоденну роботу, а не використовується фрагментарно.

Під час масштабування «Мрії» у регіонах ми стикнулися з двома основними типами бар’єрів — технологічними та ментальними. І обидва потребують не лише технічних рішень, а й уважної та послідовної роботи з людьми.

Перший виклик — різний рівень цифрових навичок серед учителів. Для когось цифрові інструменти вже є частиною щоденної роботи, а для когось — це новий і тривожний досвід. У такій ситуації не можна просто дати інструкцію й очікувати, що всі почнуть працювати. Тому ми створили симуляційний формат навчання. Так вчителі можуть у безпечному середовищі пробувати всі функції «Мрії», виконувати типові дії, помилятися і виправляти помилки.

Другий великий бар’єр пов’язаний зі звичками. У багатьох школах паперові журнали й усталені процеси формувалися десятиліттями. Для таких користувачів цифра часто сприймається як чистовик, у який страшно щось вносити, бо здається, що помилку вже не можна виправити. Для нас було принципово змінити цю логіку. Ми будуємо «Мрію» як робоче середовище, у якому можна редагувати дані, повертатися до них і працювати у процесі, а не лише фіксувати фінальний результат.

Окремий фактор — це загальний рівень довіри до цифрових рішень в умовах війни. Відключення електроенергії, обстріли і нестабільність створюють відчуття, що цифра може підвести. Тут для нас працюють дві речі. По-перше — технічна стабільність платформи. По-друге — постійна комунікація і підтримка, яка показує користувачам, що вони не залишилися наодинці з проблемами.

Серед дітей бар’єри здебільшого мають інфраструктурний характер — у багатьох обмежений доступ до компʼютерів. Ми свідомо проєктували «Мрію» так, щоб вона повноцінно працювала зі смартфона. Це мінімальний і найбільш доступний рівень входу в систему.

У батьків основний бар’єр — це довіра до роботи з даними. Тут для нас принципово прозоро пояснювати, що «Мрія» не збирає нові персональні дані і не здійснює персональний нагляд. Система працює лише з тими даними, які вже внесла школа до освітнього реєстру, і використовує їх у знеособленому вигляді для аналізу динаміки навчання.

У підсумку ми бачимо, що найкращим аргументом стає не пояснення, а досвід користування. Коли вчителька один раз закриває семестр без нічних підрахунків, коли батько починає краще розуміти прогрес своєї дитини, а не шукати оцінки у таблицях, ставлення до цифрової системи змінюється у природний спосіб.