«Павуки» і «Мурахи» Трійки: як у війську створюють дрони нового покоління — ексклюзив LUMIERE TECH
Стабільний зв’язок на великій відстані — один з ключових викликів для пілотів FPV та інших ударних дронів. Гарний сигнал дає можливість бити ворога з неба, а його втрата майже завжди означає втрату дороговартісного борта.
Читайте также: Василь Ратушний Брат Романа Ратушного: биография, личная жизнь и достижения
У відповідь на потреби фронту інженери 3-го армійського корпусу розробили дрон, який дозволяє вражати цілі на десятках кілометрів від оператора — «Павук Допхіна».
Чому його майже неможливо заглушити, як змінюється взаємодія з DefTech-компаніями, про новий винахід — «Мураха», майбутнє війни дронів і чому переможе той, хто швидше впроваджує технології у війську. SPEKA поспілкувалась з командиром R&D-взводу Lumiere Tech 3-го армійського корпусу, одним з головних розробників «Павука Допхіна» Микитою «Ніо» Матвієнко.
Микита служить з 2022 року, за цей час був розвідником в піхотному
батальйоні, пілотом в роті безпілотних систем, командиром гранатомета
та командиром відділення у взводі ударних безпілотних комплексів, де і
почали розробку «Павука» у 2024 році.
Після 9 місяців бойової роботи, зокрема на DJI Matrice в роті
безпілотних систем зʼявилося чітке розуміння недоліків наявних бортів та
бачення БПЛА, який закрив би потреби військових.
R&D-взвод Lumiere Tech заснували в 2025 році, де «Ніо» обіймає
посаду командира взводу. Lumiere Tech входить до складу 21-го окремого
полку безпілотних систем «Kraken» 3-го армійського корпусу.
Що таке Павук Допхіна і чим відрізняється від схожих БПЛА, як-от DJI Matrice
«Павук Допхіна» — безпілотний комплекс-ретранслятор, розроблений інженерами Третьої штурмової бригади та масштабований компанією Omnitech Defense, який забезпечує звʼязок для стабільної роботи ударних дронів. Наразі, за словами «Ніо» є підтверджені ураження на відстані понад 70 км від ретранслятора.
Ретрансляція надає можливість ефективніше оминати природні та штучні перешкоди, зокрема гори, ліси та щільну забудову. Єдиною перешкодою залишається РЕБ — дружній та ворожий, але і тут інженери Трійки знайшли рішення.
Павук був розроблений так, щоб оминути дружній РЕБ. Завдяки типу
антен і потужності «Павук» не хапає ніяких перешкод позаду, зліва і
справа — лише ті, що знаходяться безпосередньо по курсу польоту. Наразі
ми маємо підтверджені ураження понад 70 км відстані від самого
ретранслятора, що дуже важко зробити звичайними методами. Павук – це
комплексне рішення: носій і одразу ж вбудований ретранслятор.
Як в більшості випадків Збройні сили використовують ретранслятори? Отримують DJI Matrice, потім на нього своїми силами закуповують запчастини, щоб зібрати ретранслятор, це все упаковують в коробочку, яку кріплять на дрон. Матрас (авт. — DJI Matrice) не був розроблений для того, щоб на нього вішали такого типу обладнання, тому він стає більш парусним (авт. — втрачає здатність до контрольованого польоту і починає рухатися за вітром)».
«Ніо» розповідає, щоб зменшити вплив вітру, оператори змушені максимально ущільнювати компоненти — розміщувати передавачі та приймачі в одній компактній конструкції. Це, своєю чергою, погіршує якість радіозв’язку, адже передавачі починають фонити.
Микита «Ніо» Матвієнко
«Павук» розроблений так, щоб рознести всі передавальні та приймальні елементи подалі одне від одного. Плюс змогли повісити дуже потужну велику антену і зробити їй гіростабілізацію, що, доволі важко реалізувати на стандартних засобах як-от DJI Matrice, а я знаю, багато хто навіть на Mavic носить, через те, що Matrice немає в достатній кількості.
Гіростабілізація дозволяє антені завжди дивитися прямо, незалежно від того, в якому положенні знаходиться борт. На «Павуку Допхіна» також передбачили можливість змінювати положення антени під час польоту, щоб долати складний рельєф та довгі відстані.
«Павук Допхіна» можна переукомплектувати під потреби бригади, попередньо звернувшись до виробника — Omnitech Defense. Розробляються навіть рішення під спеціалізований цифровий зв’язок.
Стандартно «Павук Допхіна» постачається з типом зв’язку, який використовує більшість, але можна налаштувати необхідний. «Переобладнання не займає багато часу», — запевняє «Ніо».
Одна з вагомих переваг «Павука Допхіна» — відсутність GPS-зв’язку, завдяки чому його неможливо заглушити, а це основна проблема DJI Matrice, розповідає Матвієнко.
Керувати «Павуком» легко, запевняє «Ніо»:
«Ми навчаємо екіпажі літати, пояснюємо нюанси. В принципі, можемо зараз в якомусь місті України, дати пульт бариста, через 15 хвилин це буде бойовий пілот».
ШІ в «Павуку Допхіна»
Попри поширені згадки про «дрон з ШІ» «Павук Допхіна» не є системою на базі штучного інтелекту.
Фактично йдеться про інженерне IT-рішення з окремими AI-компонентами, які доповнюють систему, але не визначають її повністю.
Як виникла ідея створити Павук Допхіна?
«Ніо» розповідає, що Павука робили в першу чергу для себе, розуміючи актуальні потреби, оскільки на той момент інженери виробу були пілотами DJI Matrice 30 (30T).
Микита «Ніо» Матвієнко
Була проблема з кількістю DJI Matrice і їх втратами, тому що засоби старшого начальника (бригади, батальйону чи корпусу, тобто більшого за розміром військового угрупування, яке має важчі засоби і допомагають лінійним підрозділам утримувати лінію фронту) можуть їх заспуфити (авт. — підмінити реальні дані фальшивими, що призводить до втрати керування бортом). Тоді ми втрачаємо носій, ударний дрон, який в цей час знаходиться в повітрі і ретранслятори, які зробили власним коштом, адже це елемент, який держава не видає.
Стимулом для розробки «Павука» стала часта втрата бортів як молодими, так і досвідченими пілотами. Метою інженерів було створити дрон, який майже неможливо втратити.
Коли сфера FPV масштабувалися (адже на кожного пілота FPV потрібен пілот носія ретранслятора), прийшли нові люди і цикл почався спочатку: нам треба було їх навчати, вони втрачали борти під час тренувань, а потім на бойових. І навчання дуже важко було масштабувати, тому що один розрахунок може втратити багато засобів, другий менше і ти постійно в пошуках цих Матрасів. Тому ідея зробити засіб, який не буде втрачатись, стала дуже актуальною.
Ми зразу вирішили пофіксити проблеми, які є у матрасах:
- Вантажопідйомність, щоб ми могли встановлювати потужніші антени;
- Гіростабілізація антен;
-
Зв’язок, тому що DJI літає на частотах 2.4, 5.8. «Павук» літає на ширшому спектрі частот, плюс його можна переналаштувати на необхідні, що неможливо в DJI.
Також хотілося мати засіб, який би постачала держава.
«Якщо ми кажемо про DJI Matrice, то держава постачала якусь кількість, потім вони закінчувались на складах, ми шукали через волонтерів, за свої кошти. Це сильно впливало на наші можливості спрямовувати власні кошти на інші потреби.
Ми кодифікували «Павука» і зараз його можна купувати за е-бали на Brave1, за кошти держави або АОС (Агенція оборонних закупівель) може закупити. Це спрощує життя всім майстерням, коли приходить засіб, який повністю укомплектований наземною станцією FPV, ретранслятором і самим бортом. Раніше ми отримували DJI Matrice, а наземні станції для нього та FPV і ретранслятор мали самі зробити або закупити».
Бойові підрозділи вже замовляють Павука на Brave1 за е-бали.
«Ніо» розповідає, що вже зараз є курси пілотування Павуком, їх проводить Omnitech та Kill House в Києві і безпосередньо 3-й армійський корпус ближче до зони бойових дій.
«Мураха» — новий дрон-ретранслятор для FPV
Для FPV-розрахунків Lumiere Tech розробляє зменшену версію ретранслятора «Павук Допхіна» — комплекс «Мураха». Він створений з урахуванням специфіки роботи операторів екіпажів FPV, для яких ключовими є мобільність, швидке розгортання та гнучкість застосування.
Коли запускається та скільки коштує «Мураха»
Офіційний запуск «Мурахи» на Brave1Market планують на квітень-травень 2026 року.
Орієнтовна вартість — 250 тис грн. Декількаверсій виробу наразі проходять тестування, фінальна ціна буде озвучена після отримання battle approved.
Секрет неймінгу — чому саме «Павук Допхіна» і «Мураха»?
БПЛА «Павук Допхіна» у зібраному вигляді схожий на павука за рахунок «лапок» (посадкового шасі). Другу частину назви розробка отримала на честь полеглого побратима з позивним «Лют», який очолював Lumiere Tech з моменту формування.
«Мураха» отримала свою назву через схожість з «Павуком», оскільки є по суті його зменшеною версією.
Треба було щось менше, ніж павук. І на той момент один з наших побратимів — друг Чубі — заселився в новий дім, де 3 роки ніхто не жив, були тільки мурахи — колонії з різних видів, які воювали між собою. Він зацікавився, зробив собі мурашину ферму. Назвали розробку на честь цих мурах.
Який шлях пройшов «Павук Допхіна» від ідеї до бойового застосування?
Від задумки до бойового застосування «Павука Допхіна» пройшло 5-6 місяців:
- Від ідеї до тестів на полігоні ~2 місяці;
- 2-3 місяці на тестування та доопрацювання дрону на полігоні;
- 1 місяць бойових виїздів.
Після battle approved (тестування на полі бою) ще 6 місяців зайняло юридичне оформлення.
Орієнтувалися на 40 хвилин в повітрі, як на мінімальний поріг адже саме стільки в середньому перебуває в повітрі FPV-дрон. DJI Matrice працює максимум 25 хвилин у сприятливих умовах, каже «Ніо».
Один із підрозділів нещодавно порівняв роботу на DJI Matrice і «Павуку». Через відсутність у них нічної версії «Павука» в темний час доби вони використовують Matrice — і змушені до чотирьох разів за виліт саджати дрон для заміни батарей.
Микита «Ніо» Матвієнко
Коли сідає ретранслятор, у них немає ні керування, ні відео, потім вони міняють батарею, злітають, підхоплюють звʼязок заново, і так 4 рази за один політ. З «Павуком» вони такого не роблять, тому що він якийсь час стоїть на землі, потім 40 хвилин висить в повітрі на одному місці.
Читайте также: Сестра Тараса Цимбалюка: биография, личная жизнь и карьера
Оновлення — нічне бачення в «Павуку Допхіна»
Нічне бачення вже доступне в «Павуку Допхіна», проте користуватися ним можуть лише досвічені екіпажі, розповідає Матвієнко.
В маси поки що є проблема з орієнтуванням на місцевості через
погані камери, а ставити дорогі за $3-4 тис ми дуже не хочемо, тому що
сильно здорожчає продукт, тим паче що камер потрібно дві.
Зараз ми допрацьовуємо дешеве рішення — $1-1,5 тис доларів. В
планах зробити так, щоб можна було просто замінити камеру на денних
«Павуках» або замовити одразу нічну версію, яка буде на $1,5 тис дорожче
за денну.
Зараз денний «Павук» з ретранслятором і одним комплектом батарей
коштує 350 тисяч грн. Хотілося б, щоб нічний був до 420-450 тис грн.
Також підрозділи можуть самі переробити «Павука» на нічну версію. З нашою допомогою, звичайно. Маючи камери, вони можуть звернутись до нас, ми завжди відкриті до допомоги.
Найскладніший технічний виклик під час розробки «Павука Допхіна»
Цикл розробки був доволі довгий через велику кількість тестувань, розповідає Матвієнко.
- Внутрішній стандарт роти R&D «Lumiere Tech»: щонайменше 200 годин польотів нової розробки на полігоні перед бойовим тестуванням.
- «Павук» відлітав понад 400 годин на полігоні.
Микита «Ніо» Матвієнко
Ми не можемо дозволити собі використовувати сирий продукт. Тестування на бойових повинно бути вже з максимально прийнятною версією.
Лише після підтвердження ефективності в бойових умовах система отримує фінальне схвалення:
«Павук Допхіна» не світить позиції пілота. Як це працює?
Для керування дроном використовується цифровий зв’язок, який неможливо перехопити і подивитись картинку, розповідає «Ніо». Водночас, через свої габарити «Павука» легко побачити дроном-розвідником з неба. «Тому рекомендовано стояти якомога далі від лінії бойового зіткнення, щоб «Павука» не було видно», — «Ніо».
Микита «Ніо» Матвієнко
Коли «Павук» піднявся на висоту, його знайти вже набагато важче. Плюс завдяки тому, що його можна підняти на кілометр і залишити на якийсь час, там його знайти буде нереально.
Для всіх носіїв і ретрансляторів потрібна цифра (авт. — цифровий
звʼязок) в будь-якому випадку. Якщо ми кажемо про DJI, там теж цифра, її
теж неможливо було би перехопити, але оскільки DJI це масова продукція
вони зробили засоби для перехоплення даних зі своїх бортів, які
ставляться в аеропортах, на військових базах тощо. Через це історія з
безпекою трошки розпливчаста.
У нас було таке, що ми літали на Matrice з однієї позиції три дні підряд: перші два дні все було ок, а на третій день РЕР (авт. — радіоелектронна розвідка) повідомив, що нас видно. З «Павуком» такого бути не може.
Розробляти нову технологію чи покращувати існуючі: принципи командира R&D-взводу Lumiere Tech
Чи є у вас критерії, за якими ви вирішуєте: розвивати технології, наприклад, «Павука» та «Мураху», чи розробляти абсолютно новий винахід?
«Ми взялись за найбільш болюче на той момент і вже продовжили це розвивати в «Мурасі» — втрата носіїв ретранслятора, сама ретрансляція і постійний зоопарк засобів. Адже у нас різні дрони, для них треба різні ретранслятори, які потрібно робити самому. Все це втрачається. Все це сумнівної якості, тому що дуже багато задач і ти не встигаєш проконтролювати все і одразу. Хотілося, щоб це робили професіонали десь в тилу, все перевіряли і давали нам вже готовий продукт.
Є речі, якими хотілося би зайнятися, але не вистачає на це часу, грошей або досвіду, по-різному. Наприклад,
ударними засобами, але ми розуміємо, що тут ми не конкурентні до
цивільних виробників, тому що у нас є ще свої бойові задачі.
Виробництва в Києві, у Львові, у великих містах – це вже великі
структури з фінансуванням. Вони можуть робити щось масштабне набагато
дешевше, швидше і, мабуть, навіть якісніше, ніж ми.
Тому ми взялися за інфраструктуру — наземні станції, ретранслятори, носії ретрансляторів. Наразі ми займаємося ще деякими проектами, про які поки не можемо поговорити».
Фідбек пілотів — ключовий інструмент
Яку роль відіграє зворотній зв’язок від пілотів в доопрацюванні розробок?
Микита «Ніо» Матвієнко
Зворотній зв’язок — це найважливіше і саме від бойових пілотів. Звичайно, треба збирати комплексний фідбек, тому що ми бачимо різні відгуки від пілотів які тільки-но долучились до Збройних Сил України, і професійних команд з іменем з 2022-2023 року. Ми намагаємося втілити все, що нас просять, але деякі речі можуть бути на часі або просто нереальні наразі
«Ніо» зазначає, що з 2023-2024 років ситуація сильно змінилась і цивільні DefTech компанії тепер більше прислухаються до кінцевого користувача своїх виробів, що значно покращує якість.
R&D в армії vs DefTech компанії: конкуренція чи співпраця
Ви казали, що в цивільних виробників більше можливостей та ресурсів. Розглядаєте їх як конкурентів чи потенційних партнерів?
«Тут питання комунікації. Ми не відчуваємо якоїсь конкуренції, навпаки хотіли би, щоб цивільні виробники долучалися в усі проєкти, в тому числі інфраструктурні, допомагали або робили щось самі. Конкуренція важлива для поліпшення продукту. Якщо хтось завтра зробить, умовно такий самий дрон, але дешевше і краще, це для війська тільки плюс.
Тому тут я би більше сказав про співпрацю з цивільними виробниками. Зараз ми саме на такому шляху, ведемо переговори, співпрацюємо по деяким історіям з доволі відомими виробниками.
В 2025-2026 роках виробники почали нарешті дослухатися до військових, збирати фідбек та реагувати на нього. Зараз комунікація легша. Якщо б це було в 23-24 році, я думаю, у нас би не вийшло нічого».
Lumiere Tech відкриті до співпраці як з великими компаніями, так і зі стартапами та самостійними розробниками. Розглядають як ідеї, так і готові вироби. Ключовий чинник співпраці — розробки мають покращувати життя військових. Звʼязатися можна через інстаграм Lumiere Tech.
Мобілізація в Lumiere Tech для цивільних можлива лише для спеціалістів з досвідом в інженерії, а чинних військовослужбовців з бойовим досвідом готові навчати на місці.
DefTech компанії і фідбек: що змінилось з 2024 року
Яка ключова зміна відбулася за цей час? Виробники більше стали комунікувати з бойовими підрозділами?
«Це комплексна історія. В першу чергу, виробники дивляться на свої продажі, це їх показник ефективності. Також через Delta можуть подивитися кількість уражень своїми засобами. Скоріш за все, жорстка конкуренція за рахунок Brave1 Market, адже тепер більшість підрозділів можуть вибирати озброєння.
Якщо засіб їх не влаштовує, а виробник при цьому не дослухається і нічого не змінює, підрозділ просто замовляє собі інший дрон. Якщо продукцію перестають купувати, то ні про який розвиток мови йти не може.
Ми це бачили по багатьох засобах, які були лідерами у 2023-2024 році, через те, що держава закуповувала тільки їх. Але потім, коли з’явилась конкуренція, всі побачили, що ці засоби не дуже то і треба військовим».
Як зміниться війна дронів? Погляд командира R&D-взводу Lumiere Tech
- Посилиться роль дронів
«Кількість дронів і екіпажів збільшуватиметься, тому що це основний засіб ураження», — Микита «Ніо» Матвієнко.
- Кілзони розширяться
«Зараз ми можемо бачити кілзони в окремих ділянках, думаю, що це буде по всій лінії фронту», — Микита «Ніо» Матвієнко.
- ШІ зробить кілзони ще небезпечнішими
«Через пару років елементи штучного інтелекту, донаведення, пошук цілей тощо працюватимуть адекватно і буде дуже страшно в кілзонах», — Микита «Ніо» Матвієнко.
«Ніо» розповідає, що технології розвиваються як у нас, так і у ворога, тому кілзона розростатиметься в обидві сторони. Водночас в деяких аспектах ворог випереджає, зокрема по ударним та розвідуальним БПЛА типу «Крило».
- Ключова перевага — швидкість
«Переможе той, хто швидше впровадить технології у війську», — Микита «Ніо» Матвієнко.
Дрон майбутнього: бачення командира R&D-взводу Lumiere Tech
Чи є у вас бачення дрона майбутнього? Як варто змінити дрони, щоб вони пристосувалися до нових умов на лінії фронту та були ефективнішими?
«Все дуже просто:
- ідеальний зв’язок з дроном;
- автономність, коли можна завести його в потрібний квадрат і він там висітиме певний час, довше ніж зараз.
- дрон розпізнає цілі, передає оператору, який підтверджує чи потрібно її уражати.
Навчений комп’ютер пілотуватиме набагато краще, поки такого немає, але думаю в майбутньому буде. Остаточне рішення по ураженню має бути за людиною в будь-якому випадку».
Читайте также: Сколько Детей У Усика: Подробности о Семье Чемпиона
