Український мілтек за короткий час пройшов фазу вибухового зростання: з’явилися десятки виробників, сотні рішень і тисячі дронів на фронті. Водночас цей ривок оголив проблему хаосу, в якому складно відрізнити разовий успіх від системної переваги.
Читайте также: Майбутнє Монобанку: крипта, розвиток Маркету та безпека на Базарі. Ексклюзивне інтервʼю з співзасновником mono Михайлом Рогальським
Один із альтернативних підходів — робота без героїчних авралів, із фокусом на бойовий досвід, процедури та довгострокове планування. Саме про таку модель SPEKA поспілкувалася з Артемом В’юнником, засновником і СЕО «Атлон Авіа», під час форуму бойового досвіду та фіналу конкурсу Furia_Mission_2025.
Від Фурії до БПЛА-невидимки: які вироби готує Атлон Авіа у 2026
Сьогодні продуктовий фокус «Атлон Авіа» виходить далеко за межі одного дрона.
Найближчі серійні продукти — «Фурія-2», більший літак із довшим часом перебування в повітрі, та БпЛА «Грім», концепцію якого компанія переглянула вже під час війни. Але паралельно формується й значно амбітніший напрям.
Логіка проста й водночас радикальна: якщо РЕБ впливає на канали керування, значить, потрібно прибрати саму залежність від них. Йдеться не про еволюційне покращення, а про зміну архітектури — втім, поки що компанія лише на ранній стадії цього шляху.
Навіщо Furia_Mission_2025 і чому це не про змагання
Форум і конкурс Furia_Mission_2025 були не лише можливістю нагадати про ефективність своїх безпілотників, а мали на меті найголовніше — зібрати бойовий досвід для покращення існуючих та майбутніх розробок «Атлон Авіа».
За словами В’юнника, це радше інструмент, ніж постійний формат.
А ціль — зібрати, узагальнити й поширити реальний бойовий досвід.
Для компанії важливо не просто виробити дрон, а зробити так, щоб підрозділи могли видобувати з нього 100% спроможностей. І тут питання вже не лише в залізі, а в навчанні, зворотному зв’язку та роботі з даними.
Пряма робота з підрозділами vs бюрократична машина
Одна з ключових тем, яка постійно виринає у розмові, — швидкість. За словами В’юнника, робота напряму з військовими підрозділами часто виявляється значно ефективнішою, ніж взаємодія з великою бюрократичною системою.
В Україні сформувалася конкурентна модель: можуть самі обирати технологічні рішення та залучати фінансування з різних джерел, не обмежуючись лише прямими державними контрактами. Це змінює правила гри — але має і зворотний бік.
«Це створює багато негативного досвіду, бо різноманіття ускладнює життя військовим», — визнає він.
На відміну від російської моделі, де небагато виробів випускаються десятками тисяч і постійно модернізуються, український ринок, на думку Артема, поки що виглядає хаотичним. Яка модель зрештою виявиться ефективнішою — відкрите питання.
Чому «подвиг» — це провал системи
Одна з ключових фраз, винесених на обкладинку інтерв’ю, — «в “Атлон Авіа” немає місця для подвигу». І це не метафора.
Компанія свідомо відмовляється від культури героїчних зусиль «на вчора». Натомість робить ставку на планування, прогнозування й процедури — саме те, що критично важливо для сталого розвитку і потенційного експорту.
Артем Вʼюнник
Ми маємо стати системними компаніями, які не просто випадково зробили те, що працює сьогодні, а які мають всі процедури та процеси, є повноцінним організмом, що сприйматиме та реагуватиме на зміни навколо і тенденції на полі бою
Окремий момент — тактико-технічні характеристики. На державних випробуваннях було підтверджено три години польоту, ця цифра задокументована в ТТХ «Фурії». Фактично — все залежить від умов: дрон може літати і 3,5 години, і півтори.
Читайте также: Авто за підпискою: чому за підігрів сидінь і потужність двигуна доведеться платити щомісяця
«Інтерпретація тих чи інших цифр, тим паче отриманих від різних людей, надважлива», — пояснює Вʼюнник.
Артем поділився кейсом компанії, коли досвідчений продакт-менеджер надавав безліч вражальних звітів з гарними цифрами, але почавши вивчати їх детальніше, виявилось, що більшість інформації не підтверджена фактажем.
Тому зараз «Атлон Авіа» інвестує в ІТ-інструменти та софт, які дозволяють збирати дані системно — не від окремих ентузіастів, а від 100% операторів.
Це складне завдання не лише технічно, а й організаційно. Але без нього неможливо говорити про реальні показники, а не суто красиві презентації.
Експорт: самого лише продукту замало
У розмовах із західними партнерами «Атлон Авіа» зіткнулася з неочевидним висновком. Сам продукт — навіть бойовий — не є головною цінністю.
Під час спілкування з генералом британської армії компанія почула чіткий сигнал: виробник без екосистеми нецікавий.
Це змусило по-новому подивитися на експорт: не як на продаж заліза, а як на передачу досвіду, який ще потрібно правильно «упакувати».
Наступний великий крок для компанії — сертифікація за стандартом EN 9100, міжнародною системою менеджменту якості для аерокосмічної та оборонної галузей.
Артем Вʼюнник
Це якраз про системність, процедури, правила ухвалення рішень, про те, щоб сигнали, які до нас приходять, не залишались неопрацьованими. Структуризація компанії і процесів — найважливіше завдання на 2026 рік
Між хаосом і перевагою
Українська модель мілтеку сьогодні далека від ідеалу. Вона хаотична, інколи болюча для військових, але водночас здатна швидко виштовхувати нагору ефективні рішення.
«Атлон Авіа» намагається пройти цей шлях без подвигів, але з довгою дистанцією. Чи стане саме така стратегія основою для експорту і технологічної переваги — покаже час. Але очевидно одне: бойовий досвід без системності не працює, а системність без бойового досвіду — не має сенсу.
Читайте также: Чому європейські автовиробники програють Китаю та як BYD став новим лідером ринку України
