
Дослідження: чи треба вказувати зарплату у вакансії
Концепція pay transparency поки не є обов’язковою вимогою для роботодавців, але вже точно стала новою нормою.
Читайте также: 5 технологій, що підвищують продуктивність вашого бізнесу
У світовій практиці прозорість оплати праці в оголошеннях про роботу є способом боротьби з гендерною дискримінацією та расовою нерівністю. Спочатку про це на законодавчому рівні заговорили у Сполучених Штатах, пізніше — у країнах Європи. Так, вже до літа цього року всі роботодавці на території ЄС мають вказувати розмір або діапазон зарплати. І ця тенденція свідчить про одне: рано чи пізно включення стандартів pay transparency у національні закони торкнеться й українського ринку.
Денис Пісарєв, Product Manager у robota.ua розповідає про pay transparency в Україні: «Зараз ми спостерігаємо реальні зміни в поведінці кандидатів і точно знаємо, що вакансії, в яких вказана зарплата, отримують більше відгуків, ніж вакансії, в яких ЗП не зазначена. Саме тому ми спонукаємо роботодавців завжди вказувати розмір окладу при створенні вакансії. І статистика є втішною: сьогодні вже більше як половина розміщених вакансій на robota.ua мають вказану ЗП».
Команда robota.ua опитала кандидатів, щоб дізнатися їхню думку щодо цього питання. У дослідженні взяли участь понад 11 000 респондентів.

SPEKA взяла коментарі у авторів дослідження, щоб ретельніше зрозуміти проблематику та отримані результати.
Тож чим керуються кандидати, коли вказують або не вказують бажану компенсацію в резюме? Дізнайтеся найцікавіші інсайти з великого дослідження в нашому матеріалі.
Питання зарплати: хто має назвати суму першим
«Роботодавці стикаються з певними побоюваннями щодо публікації зарплат, насамперед — страхом, що низька ЗП буде відлякувати пошукачів. Іноді трапляється така ситуація, що компанії спеціально вказують завищену винагороду, і це також може відлякувати пошукачів, бо вони починають підозрювати, що щось не так. Тому ми завжди рекомендуємо вказувати реальну ринкову зарплату, зазначати вилку, а також залишати ремарку, що готові до обговорення, якщо це необхідно. А роботодавцям, які поки не готові до повної прозорості, але хочуть адаптуватися до цього тренду, ми б радили почати з того, щоб вказувати зарплатну вилку. Ви можете користуватися аналітикою при розміщенні вакансії, щоб вказувати рівень ЗП, який наближений до реалій ринку», — радить Денис Пісарєв.
Багато українських бізнесів досі приховують зарплату у вакансіях, але відкрита публікація окладу збільшує рівень довіри та допомагає залучити більше релевантних кандидатів. І пошукачі все частіше чекають на перший крок саме від компанії. Результати опитування показують, що лише 23% українців вказують очікуваний розмір винагороди в резюме або у відгуку на вакансію. А ось 9% респондентів навіть не знали, що це можна робити.

Щоб визначити рівень зарплати для своєї посади на ринку, вони здебільшого досліджують аналітику у відкритих джерелах (41%), відштовхуються від власного досвіду (26%) або переглядають інформацію на сайтах пошуку роботи (21%). А ось майже 50% опитаних не поспішають озвучувати цифри першими. І роблять це з різних причин.
Читайте также: Як користуватися електрогенератором, щоб він працював довше

Висвітлення зарплатних очікувань у резюме: аргументи «за» і «проти»
45% претендентів на роботу мовчать про свої зарплатні очікування до співбесіди, тому що хочуть спершу почути цифру від роботодавця. Серед інших поширених причин замовчування бажаного рівня винагороди — труднощі зі справедливим оцінюванням себе та ринку (28%), страх відлякати роботодавця завищеними очікуваннями та ризик недооцінки себе як фахівця (28%), а також складнощі з розрахунком (10%).

58% пошукачів, які одразу зазначають бажаний оклад, хочуть відсіювати пропозиції з нижчою винагородою. Також кандидати вказують зарплату, щоб отримувати кращі рекомендації вакансій (21%), підвищити свої шанси на зворотний зв’язок (18%) і зробити резюме професійним (11%).

Прозорість і справедливість ринку праці — наша реальність
«Тенденція до прозорості є очікуваною та справедливою — і ми бачимо, що ринок у цьому напрямі рухається дедалі впевненіше. За нашими спостереженнями, вакансії з указаним рівнем оплати або хоча б зарплатною вилкою отримують значно більше релевантних відгуків. Це суттєво спрощує комунікацію на старті та економить час усіх сторін. Водночас рішення про формат публікації зарплати кожна компанія ухвалює з урахуванням власного контексту, ролі та ринку. Але очевидно, що підхід «договірна зарплата» поступово втрачає ефективність: кандидати дедалі краще орієнтуються в ринкових рівнях і очікують більшої відкритості від роботодавців», — каже Марина Головко, керівник відділу експертизи з управління персоналом компанії robota.ua.
Тренд на прозорість очевидний, про що свідчать цифри. Результати опитування robota.ua показують, що 33% респондентів принципово ігнорують вакансії без вказаної зарплати. А це третина ринку праці.

«Впровадження стандартів pay transparency однозначно суттєво вплине на структуру українського ринку праці вже протягом наступних кількох років. І плюсів тут точно багато. По-перше, в нас буде з’являтися та наповнюватися статистика зарплати, на яку очікують як роботодавці, так і пошукачі. Компаніям це допоможе планувати, а кандидатам — розуміти цінність на ринку праці та бачити, куди можна рости. По-друге, це сприятиме прозорості ринку та доступності інформації для всіх його гравців», — вважає Денис Пісарєв з robota.ua.
Сьогодні все більше кандидатів чекають, щоб роботодавець назвав суму першим. Таким чином публікація зарплати у вакансії не тільки формує прозорі та справедливі умови ринку, а й безпосередньо впливає на ефективність найму. Компанії, які відкрито говорять про оплату праці, вважаються більш надійними та справедливими. А ті бізнеси, які утримуються від відкритої політики компенсації, втрачають частину потенційних талантів.
Отже, впровадження прозорості оплати праці — це більше, ніж просто адаптація до нових вимог. Це можливість зміцнити бренд роботодавця, побудувати культуру довіри та отримати конкурентну перевагу на ринку праці.
Читайте также: Топ-5 найцікавіших UGC-статей SPEKA (17.01-23.01.2026)