Регуляторні та фіскальні зміни для ФОП у 2026 році

З 1 січня 2026 року набув чинності новий цикл податкового регулювання, зумовлений Законом про Державний бюджет України на 2026 рік №4695-IX. Документ зафіксував ключові соціальні стандарти, які є базою для розрахунку податкового навантаження на малий та середній бізнес. 

Читайте также: Grok як вирок для X. Чи стане ШІ-скандал кінцем social-media-експериментів Ілона Маска?

Встановлення мінімальної зарплати на рівні 8647 грн та прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3328 грн зумовило автоматичну корекцію лімітів доходу, ставок єдиного податку та соціальних внесків.

Аналіз фіскального навантаження та соціальних зобов’язань

Основним елементом податкових витрат для фізичних осіб — підприємців (ФОП) залишається єдиний соціальний внесок (ЄСВ). У 2026 році його мінімальний розмір становить 1902,34 грн на місяць (22% від мінімальної зарплати). Згідно з чинними положеннями Закону про ЄСВ, сплата цього внеску є обов’язковою для всіх підприємців на спрощеній системі оподаткування, незалежно від фактичного отримання доходу у звітному періоді. Квартальний обсяг ЄСВ тепер дорівнює 5707,02 грн, що потребує відповідного резервування коштів у бюджеті підприємства.

Ставки єдиного податку для платників першої та другої груп мають фіксований характер і залежать від соціальних показників. Для першої групи ставка обмежена 10% від прожиткового мінімуму, що у 2026 році становить 332,80 грн. Для другої групи верхня межа дорівнює 20% від мінімальної зарплати — 1729,40 грн. Остаточні розміри ставок визначаються рішеннями місцевих рад, проте вони не можуть перевищувати зазначені ліміти, встановлені Податковим кодексом України.

Третя група оподаткування, найбільш поширена у сфері послуг та IT, зберігає відсоткову ставку (5% для неплатників ПДВ або 3% для платників ПДВ), проте отримує нові граничні обсяги доходу. Відповідно до статті 291 Податкового кодексу, ліміт для третьої групи у 2026 році становить 10 091 049 грн. Для другої групи цей показник зафіксовано на рівні 7 211 598 грн, а для першої — 1 444 049 грн. Дотримання цих лімітів є критичним для збереження права на спрощену систему оподаткування.

Військовий збір та специфіка його адміністрування

У 2026 році військовий збір для підприємців на спрощеній системі остаточно набув рис постійного податкового навантаження. Для платників першої, другої та четвертої груп встановлено фіксований розмір — 864,70 грн на місяць (10% від мінімальної зарплати). Платники третьої групи зобов’язані сплачувати 1% від свого доходу. Таким чином, кумулятивне податкове навантаження на дохід підприємця третьої групи (без ПДВ) фактично становить 6%.

Державна податкова служба у своїх офіційних роз’ясненнях вказує на необхідність своєчасного відображення цих сум у податковій звітності. Несвоєчасна сплата або помилки у розрахунках можуть призвести до нарахування штрафних санкцій та пені. Поточна методологія контролю передбачає автоматичне зіставлення сум сплачених податків із даними річних та квартальних декларацій.

Реформа звітності та цифрова трансформація контролю

Однією з ключових адміністративних змін 2026 року став перехід на квартальну звітність для роботодавців щодо сум нарахованого доходу та сплачених податків (ПДФО, військовий збір та ЄСВ). Згідно з Законом №4536-ІХ, щомісячний формат було скасовано на користь об’єднаного квартального звіту. Перший термін подання такої звітності у 2026 році припадає на 10 травня.

Ця зміна спрямована на зменшення адміністративного тиску на бізнес, проте вона висуває вищі вимоги до якості внутрішнього бухгалтерського обліку. Квартальний ритм звітування передбачає, що будь-яка помилка у нарахуваннях за один із місяців періоду потребуватиме корекції всього об’єднаного розрахунку, що може ускладнити процедуру адміністрування.

Паралельно триває процес фіскалізації розрахунків. Постанова Кабінету Міністрів №894 зобов’язує підприємців забезпечувати можливість безготівкових розрахунків через платіжні термінали або програмні рішення. У 2026 році ця вимога стала універсальною для всіх категорій торговців, за винятком платників першої групи, для яких діють тимчасові відстрочки.

Читайте также: Яким було життя ІТ-ринку Вінниці 2025 року — дослідження Вінницької ІТ Асоціації

Особлива увага контрольних органів приділяється операціям через фінансових посередників та цифрові платформи. У своїх індивідуальних податкових консультаціях податкова служба роз’яснює, що застосування РРО (ПРРО) є обов’язковим під чавс оплати картками, навіть якщо кошти надходять на рахунок підприємця через еквайрингові системи. Винятком залишаються лише прямі перекази за повними банківськими реквізитами (IBAN). Однак варто зазначити, що ІПК має індивідуальний характер. Щоб убезпечити себе на 100%, підприємцю краще замовити власну ІПК через електронний кабінет.

Фінансовий моніторинг та міжнародна податкова прозорість

Фінансовий моніторинг у 2026 році набув системного характеру завдяки впровадженню автоматизованих інструментів аналізу ризиків. Національний банк України та комерційні банки зосереджені на виявленні ознак дроблення бізнесу — практики штучного розподілу великих оборотів між кількома ФОП для мінімізації податків. Критеріями для перевірки є використання спільних IP-адрес, ідентична клієнтська база та синхронні фінансові операції.

Важливою подією стала повноцінна імплементація міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки (CRS). Це означає, що Державна податкова служба України отримує дані про рахунки та залишки на них українських податкових резидентів у банках понад 100 країн. Це суттєво змінює умови для підприємців, які працюють на зовнішніх ринках або використовують іноземні платіжні платформи. Міністерство фінансів опублікувало методичні рекомендації, де детально розібрано питання податкового резидентства та наслідки приховування доходів, отриманих за межами України.

У цьому контексті особливої ваги набуває дотримання Положення НБУ, затвердженого Постановою №163. Згідно з пунктом 24 цього документа, забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для здійснення операцій, пов’язаних із підприємницькою та незалежною професійною діяльністю. Для банківських установ порушення цієї вимоги є прямим індикатором невідповідності операцій профілю клієнта. Це стає тригером для посиленого фінансового моніторингу, що може призвести не лише до блокування рахунків, а й до передачі даних податковим органам з подальшим нарахуванням зобов’язань за ставками для фізичних осіб (18% ПДФО та військовий збір).

Перехід на новий класифікатор видів діяльності: NACE 2.1-UA

Протягом 2026 року триває перехідний період впровадження нового стандарту класифікації видів економічної діяльності — NACE 2.1-UA. Ця реформа зумовлена необхідністю приведення української статистики та обліку у відповідність до європейських стандартів. Для підприємців це означає необхідність перегляду своїх КВЕДів та внесення відповідних змін до реєстраційних даних.

Здійснення діяльності за кодом, який не відповідає фактичному напряму бізнесу або не внесений до реєстру платників єдиного податку, тягне за собою ризик анулювання права на перебування на спрощеній системі. Очікується, що до кінця 2026 року перехід на нову систему має бути завершений, а старі класифікатори втратять силу.

Довгострокові перспективи та стратегія доходів

Аналіз Національної стратегії доходів до 2030 року вказує на те, що поточні зміни є лише частиною масштабної реформи. Уряд розглядає можливість поступового запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для підприємців на спрощеній системі, чиї обороти перевищують встановлені пороги. Хоча на 2026 рік таких змін не заплановано, профільний комітет Верховної Ради підтверджує плани щодо поступового зближення правил роботи ФОП і юридичних осіб.

Також очікується фіналізація законодавства щодо оподаткування операцій із віртуальними активами. Ухвалення відповідного закону про віртуальні активи має вивести з тіні доходи від криптовалют, що дозволить підприємцям офіційно інтегрувати такі активи у свій обіг.